ПЕРШІ ПЕРЕМОГИ АНГЛІЙЦІВ ТА "ДОБРИЙ ДЕНЬ". СТОЛІТНЯ ВІЙНА.(1340-1348рр) ПОДКАСТ .
КАВУСЬКА ДЛЯ КОМАНДИ - buymeacoffee.com/humster170s СПОСНОРСТВО КОМАНДИ - / @catedrahistory Столітня війна (1 серія) - • ВІД ВІЛЬГЕЛЬМА ЗАВОЙОВНИКА ДО ЕДУАРДА ІІІ.... У 1340–1347 роках Столітня війна вступила в активну фазу. Це був період перших серйозних ударів англійців по французькій території, з морськими та сухопутними операціями, які підривали не тільки військову силу Франції, а й її сільське господарство — основу економіки. Ці роки відзначились запеклими рейдами, битвами, облогами та навмисним знищенням харчових ресурсів, що критично позначилось на житті селян. У 1340 році Едуард ІІІ особисто вийшов у море з флотом і 24 червня здобув переконливу перемогу над французьким флотом у битві при Сльйосі. Цей бій не лише відкрив Англії контроль над Ла-Маншем, а й унеможливив висадку французів на Британські острови. Перемога на морі дала Едуарду змогу безперешкодно перекидати війська у Фландрію, яка стала базою для подальших операцій. Після цього почалась серія рейдів на французькі землі. Англійці проводили так звані chevauchée — стрімкі кінні набіги, під час яких війська палили села, знищували посіви, забирали худобу, руйнували млини та склади зерна. Основна мета — деморалізувати супротивника, паралізувати місцеву економіку й позбавити французьку армію провіанту. Селяни страждали найбільше. Вони тікали з полів, кидали господарства, гинули або ставали жебраками. Французькі феодали не встигали організовувати захист, і цілі регіони, як-от Пікардія чи Артуа, втрачали сільськогосподарську продукцію на місяці вперед. У цей період селяни Франції здебільшого вирощували жито, пшеницю, ячмінь і овес. У південних регіонах — виноград і оливки. Також утримували велику рогату худобу, свиней, курей. В Англії домінувала пшениця, овес, ячмінь, а також льон, що використовувався для тканин. Англійці активно розводили овець — вовна була ключовим експортним товаром. У 1345 році Едуард висадився в Бордо й почав масштабний наступ в Гасконі. Його головнокомандувач Генрі Ґросмонт у серпні 1345 року розбив французькі сили при Обероші, після чого французький опір на південному заході фактично розсипався. Рейди знову зачепили сільську місцевість: англійці палили виноградники, ламали плуги, вирізали волів і коней, необхідних для обробки землі. У 1346 році Едуард ІІІ розпочав ще одну кампанію, висадившись у Котантені, в Нормандії. Протягом липня-серпня він пройшов через Нормандію, Пікардію та Сену. По дорозі англійці знищили посіви, обложили та пограбували міста, включно з Каном. Повністю зруйновано було інфраструктуру багатьох сільських округів. Французька армія на чолі з королем Філіппом VI спізнилася з реагуванням. 26 серпня 1346 року відбулася ключова битва під Кресі. Французи, маючи чисельну перевагу, атакували в лоб, але англійські лучники, зайнявши вигідні позиції, знищили лицарську кінноту. Битва стала приниженням для Франції й сигналом: військова міць більше не визначається лише числом і титулами. Після Кресі Едуард розпочав облогу Кале. У 1347 року Кале капітулювало. Едуард залишив англійський гарнізон, перетворивши Кале на стратегічну базу, яка слугувала Англії протягом наступного століття. Водночас, внаслідок війни постраждало і англійське село. Постійне вивезення селян до війська, додаткові податки, мобілізація худоби для транспорту спричинили зниження врожайності. Почастішали голодні роки. Але в порівнянні з Францією, сільське господарство Англії зберігало більшу стабільність, бо воєнні дії не зачіпали її території напряму. Таким чином, 1340–1347 роки були періодом англійської переваги, яка будувалась не тільки на битвах, а й на цілеспрямованому нищенні аграрної основи французької держави. Селяни, які годували феодалів і королів, стали першими жертвами цієї війни. #знання #подкаст #освіта #історія
