КАРЛ V МУДРИЙ. БЕРТРАН дю ГЕКЛЕН. ПОВЕРНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ. СТОЛІТНЯ ВІЙНА. ПОДКАСТ (1360-1380рр.)

СПОСНОРСТВО КОМАНДИ -    / @catedrahistory   Столітня війна (1 серія) -    • ВІД ВІЛЬГЕЛЬМА ЗАВОЙОВНИКА ДО ЕДУАРДА ІІІ....   Столітня війна (2 серія) -    • ПЕРШІ ПЕРЕМОГИ АНГЛІЙЦІВ ТА "ДОБРИЙ ДЕНЬ"....   Столітня війна (3 серія) -    • КРОВ НА ОБЛАДУНКАХ. БИТВА ТРИДЦЯТИ. РІЗАНИ...   Після відносної перерви, зумовленої Бретиньїйським миром 1360 року, Столітня війна знову спалахнула з новою силою, і період 1360-1380 років став часом поступового відновлення французьких позицій. Це був час, коли Франція, під керівництвом Карла V Мудрого, почала повертати втрачені території . Карл V Мудрий виявився правителем, який розумів важливість непрямої війни та стратегічного планування. Він відмовився від великих відкритих битв, які часто закінчувалися катастрофою для французів, і натомість зосередився на виснаженні англійських сил . Його політика була направлена на відновлення державної скарбниці, реорганізацію армії та підтримку відданих йому командувачів. Одним з найважливіших рішень Карла V було призначення Бертрана дю Геклена на посаду конетабля Франції. Цей видатний воєначальник, відомий своєю мужністю та тактичною майстерністю, став головним виконавцем стратегії короля. Бертран дю Геклен та його війська активно використовували партизанську тактику, раптові напади, облоги та засідки. Вони уникали прямого зіткнення з великими англійськими арміями, зосереджуючись на контролі над стратегічно важливими фортецями та територіями. Дю Геклен зміг відвоювати значні частини західної та південно-західної Франції, включаючи Нормандію, Пуату та Аквітанію. У період Столітньої війни життя французьких селян було надзвичайно складним. Вони складали переважну більшість населення і були основною опорою економіки. Основними культурами, які вирощували селяни, були зернові культури: пшениця, жито, ячмінь та овес, що складали основу їхнього раціону. У багатьох регіонах Франції, особливо на півдні та заході, було поширене виноградарство, і вино було важливим продуктом для споживання та торгівлі. Селяни також вирощували різноманітні овочі (бобові, капуста, цибуля) та фрукти (яблука, груші), які доповнювали їхній раціон. Крім того, вони утримували худобу (корови, вівці, свині) для м'яса, молока та вовни. Війна мала руйнівний вплив на сільське господарство та повсякденне життя селян. Проходження військ, як англійських, так і французьких, часто супроводжувалося грабунками, спаленням полів та руйнуванням сіл. Це призводило до втрати врожаю, голоду та нестачі продовольства. Крім того, епідемії, які супроводжували війну, також значно зменшували кількість працездатних людей. Військові дії вимагали значних фінансових ресурсів, і королі, як правило, збільшували податки, які лягали важким тягарем на селянство. Крім офіційних податків, селяни також страждали від незаконних поборів з боку солдатів та місцевих феодалів. Постійна загроза нападів, грабунків та руйнувань робила життя селян вкрай небезпечним та непередбачуваним. Багато хто змушений був залишати свої домівки та шукати притулку в укріплених містах або лісах. Війна також порушувала торговельні зв'язки, що ускладнювало продаж надлишків продукції та купівлю необхідних товарів. Незважаючи на всі труднощі, французьке селянство виявляло дивовижну стійкість та здатність до відновлення. Після кожного періоду руйнувань вони намагалися повернутися до обробітку землі та відновити своє господарство, що стало запорукою виживання Франції в ці важкі часи. #знання #подкаст #історія #освіта