26 днів під крилом Монту: літопис загублених душ у храмі без світанку

Пустеля мовчить. Пісок ховає все — і тіла, і молитви, і крики тих, хто наважився ступити туди, де спить бог війни. П’ятеро шукачів древніх істин знаходять храм Монту, загублений у часі, — і разом із першим кроком за його поріг світ для них зупиняється. Дні перетворюються на сни, сни — на видіння, а кожна ніч приносить нову жертву. У темряві храму дихає щось древніше за смерть, щось, що пам’ятає запах людської крові й вагу страху. Кожен удар серця — це вирок, кожен подих — молитва. Хто почує її? Камінь дивиться, тіні говорять, а очі бога палають у темряві, як вогонь, що ніколи не згасає. Вони шукали істину — і знайшли прокляття. Але чи можна втекти з місця, де саме повітря має пам’ять, а час замкнувся колом? Чи вийде хтось живим із храму, який не відпускає ні мертвих, ні живих?..