СИЛА МОВЧАННЯ ТА УСАМІТНЕННЯ | МУДРІСТЬ МОНАХІВ ПУСТЕЛІ ДЛЯ ШУКАЧІВ ПАСІННЯ
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: / @doslidnyk Підтримати канал: ❤ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE
Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE
❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 ------ Древній патерик. РОЗДІЛ ІІ. Про те, що якнайстаранніше треба шукати безмовности 1. Казав авва Антоній: Як риба, пробувши довго на суші, гине, так і ченці, що довго перебувають поза келією, або зі світськими людьми, стають нездатними до подвигу мовчання. Тому як рибі необхідно перебувати у воді, так і ми маємо перебувати в келії, щоби поза нею не забути за внутрішню пильність. 2. Ще він мовив: Хто живе в пустині й у мовчанні, той свобідний від трьох спокус: від спокуси слуху, язика й зору; одна тільки в нього спокуса — в серці. 3. Авва Арсеній, перебуваючи ще при царському дворі, молився Богові, мовлячи: Господи, навчи мене, як спастися. І був до нього голос, що казав: «Арсеніє! Тікай від людей і спасешся». 4. Віддалившись у монастир, він знову молився Богові тими самими словами і вчув голос, що говорив йому: «Арсеніє! Тікай, мовчи, перебувай на самоті, бо в цьому — коріння безгрішности». 5. Авва Марко казав авві Арсенію: Чому ти уникаєш нас? Старець відказав йому: Бог бачить, що я люблю вас, але не можу перебувати разом і з Богом, і з людьми. На небі тисячі й міріади мають одну волю, а в людей — волі різні. Тому я не можу залишити Бога й перебувати з людьми. 6. Якось блаженний архиєпископ Теофіл прийшов із якимось начальником до авви Арсенія і спитав старця, бажаючи почути від нього слово. Старець, помовчавши трохи, каже їм у відповідь: Чи сповните те, що кажу вам? Вони обіцяли сповнити. Тоді старець мовив до них: Коли десь почуєте про Арсенія, не йдіть до нього. 7. Иншим разом архиєпископ, бажаючи прийти до старця, послав наперед довідатись, чи відчинить він йому двері. Ось що старець відповів йому: Як прийдеш, відчиню тобі двері, але коли для тебе відчиню то й для всіх відчиню, — а тоді вже тут не лишуся. Архиєпископ, почувши це, сказав: Якщо я своїм приходом прожену його, то краще мені не йти до святого. 8. Якось авва Арсеній прийшов на одне місце, де росла трава й колихалась від вітру. Старець сказав братам: Що то за шум? Браття кажуть йому: Це очерет шумить. Старець мовив до них: Істинно, коли хто перебуває в мовчанні й почує голос горобця, то його серце не може зберегти попереднього стану; тим більше трудно його зберегти вам, чуючи шум цього очерету. 9. Оповідали, що келія авви Арсенія стояла від спільного житла у віддаленні на дві милі. Він рідко виходив із неї, бо инші прислуговували йому. Коли ж Скит спустошено[1], він вийшов із слізьми з келії і мовив: Світ згубив Рим, а ченці — скит. Древній патерик. РОЗДІЛ ІІ. Про те, що якнайстаранніше треба шукати безмовности. Видавництво «Свічадо» 2006, ЛЬВІВ https://svichado.com/
#аудіокнига #християнська_книга #ДуховнийШлях #психологія #просвіта #молитви #духовність#духовність #християнська_книга #подкастукраїнською
