Я не я || kryzhana || Ukrainian Post-Punk || Darkwave (Official Audio)

ТЕКСТ ПІСНІ: Перон. Вагон. Холодний сон. Квиток в нікуди. Геть від люду. Я знову пакую в валізу мовчання, Іржавий замок, останнє вагання. За вікнами ніч розмиває вогні, Палають мости, але тільки уві сні. Цей потяг несе мене в нові міста, Де пам'ять моя, як сторінка, пуста. Де я собі вигадаю нове ім'я, І буду вдавати, що це справді я. Я тікаю від себе, я вже не я, І в люстерках розбита подоба моя. Моя тінь – це прокляття, що в'їлося в кров, Де фініш веде мене на старт знов. Знов і знов... Ось нова кімната, чужі тут шпалери, Закрию на ключ я всі вікна і двері. Налию вина, щоб не чути нікого, Та в тиші лунає знайома тривога. Це шепіт, що виріс зі мною давно, Він дивиться мовчки крізь кожне вікно. Він знає, що я повернуся туди, Змивати з асфальту забуті сліди. Я тікаю від себе, я вже не я, І в люстерках розбита подоба моя. Моя тінь – це прокляття, що в'їлося в кров, Де фініш веде мене на старт знов. Знов і знов... Я думала, страх – це валіза, яку можна забути, А він – моя тінь, що пришита до суті. Цей потяг – не втеча від мороку й зла, Це просто мій страх оглядає міста. Кінцева. Знайомий перон. Ось мій дім. Мій страх. Ключі... ...в моїй руці.