Сто років, як сконала Січ — Василь Стус | Рок-гімн | Пісня на вірш | Віршоспів

Це не просто вірш. Це — заповіт. Василь Стус написав ці рядки не як спогад, а як попередження. І сьогодні вони звучать сильніше, ніж колись. Ми ще тільки вчимося стояти в ряд. Ми ще тільки вчимося не мовчати. Віршоспів — це голос української поезії, що звучить у піснях. 🎙 Вірш: Василь Стус Сто років, як сконала Січ. А ми ще тілько встали з гичі. А ми ще тілько почали До волі сходитись поволі… Ми ще в журбі. Ми ще — як сльози на віях. Ми ще — голос бозі забутий. Ми ще тільки гніт скидаєм з плеч. Ще попіл світ нам засипає очі… Ми ще не встигли збути ночі, а вже прокльони і хрести, і лемент «браття, не ростіть дітей своїх на бойовищах, бо світ — не наш». Бо воля — нишком. Бо плач — державний. І боротись — не смій. І жити — не годиться. А ми ще тільки почали ставати в ряд. А ми — як діти в новій школі. А ми — білі від втоми, пам’яті і тиску століть. А ми — ще не зрослись. А вже — як злочин — наша злість. #Віршоспів #ВасильСтус #СтоРоківЯкСконалаСіч #ПісняНаВірш #УкраїнськаПоезія #ГероїчнийРок #УкраїнськаПісня #Надихаюче #СилаДуху #СтусЖиве