Богачов Дмитро Іванович. Проєкт Код пам'яті
Богачов Дмитро Іванович25.08.1992 р. - народився в місті Суми. Був наймолодшим сином в родині.2000 р. - прийшов в футбольну команду "Колосок" та вже з 2002 р. був незмінним капітаном. На базі команди була створена перша юнацька збірна України з футзалу, яка перемагала на багатьох міжнародних турнірах. У складі команди був п'ятикратним Чемпіоном України та трьохкратним Володарем Кубку України.2006 р. - вступив до спеціалізованої футбольної дитячо – юнацької школи олімпійського резерву Зміна» в м. Суми та отримав II розряд єдиної Української спортивної класифікації.2009 р. - закінчив Сумську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №272015 р. - закінчив Сумський державний педагогічний університет Макаренка, получив степінь Магістра по спеціальності Педагогіка віщої школи та здоюув кваліфікацію викладача універсітетів та вищих навчальних закладів.2009 р. – був запрошений професійний футбольний клуб «Суми». З 2010 по 2020 р. зіграв184 матчі, забив 35 м’ячів.З 2018 р. - став гравцем в ФК «Вікторія»З 2019 р. - працював в обласному ліцеї «Барса»У 2020 р. одружився на дівчині Марії та 16.12.2020 р. у них народилася донька Аліса.24.02. 2022 р. вступив до тероборони м. Суми.У квітні 2022 р. добровольно вступив до лав підрозділу "Азов".Після не довгого навчання на парамедика в Києві і в Німеччині, брав участь у бойових діях, рятуючи поранених.Того дня, у 2024 році, він евакуював поранених до Ізюмського шпиталю, а коли повертався - чи то потрапив під обстріл, чи наскочив на міну. Від вибуху отримав тяжкі поранення: травма голови, хребта, поламані ребра, які поранили легені. Дмитра намагалися врятувати і рідні, і лікарі. Після багатьох операцій у Київському військовому шпиталі 21 жовтня 2024 року Дмитро помер.Нагороджений: нагрудним знаком "За збережене життя", Почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ, Почесним нагрудним знаком командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За особисту хоробрість у бою», відзнакою Міноборони України медаллю "Залізний хрест".
