Виставка прикрас майстрині Оксани Мельник. Стрий-2025
Гармонія, вишуканість, висококласна якість і неймовірний позитив - все це у виробах стрийської майстрині Оксани Мельник, міні-виставка якої відкрилася у Виставковому залі Стрийського краєзнавчого музею «Верховина». Це перша персональна виставка майстрині, бо не гониться за славою, а творить для душі. Захоплення - натуральні камені - пов'язане з першою професією - археологією (за фахом історик-археолог – закінчила ЛНУ). Але має й другу, безпосередньо пов’язану з цим захопленням спеціальність: вивчала дизайн, текстиль та народні промисли у Закарпатській академії мистецтв (Transcarpathian Academy of Arts). І все-таки для неї в першу чергу – це захоплення, яке додає сил та рівноваги в такому швидкоплинному світі. А ще – перезавантаження... Як і вишивання (до речі, сама виставка задекорована власними вишиванками майстрині, які свого часу побували на Всеукраїнській виставці у Львові). Трішки сонечка - і весна, зазираючи у вікно, додає свого тепла та настрою. Й народжується краса! Після найчорнішої ночі приходить світанок. Морози змінює весняне тепло, а лагідні промені зігрівають землю. Весняні барви виливаються у прикраси – намиста, підвіси, браслети, сережки… Такий весняно-сонячний настрій і у цієї виставки. Серед напруги, клопотів та виснажливого темпу життя має бути щось для покращення нашого настрою, - ділиться майстриня. - Як з насінини з'являється пагінець, що згодом виросте і стане квітучим кущем чи деревом, так і робота з прикрасами: має початок - вибір каменів, самоцвітів, фурнітури. Далі – компонування, макетування, оцінка варіантів… В результаті з'являється виріб, який прикрашає собою людину, або ж тішить серця тих, хто ним милується. Весняні мотиви у творчості додають настрою, віри, милують око, зігрівають серце. Казкової пори народжуються казково-магічні речі - наче продовження казки, що є у пам'яті кожного з дитинства. По-різному народжуються ці твори, одні – блискавично, над іншими довго думає, виношує ідею, міняє дизайн. Але все – гармонійно й вишукано. І високої якості, бо скурпульозно перевіряє матеріали й відповідно несе стопроцентну відповідальність за їх якість, як і за надійність самих виробів. Для цього у неї свої секрети… Часто працює вночі, коли забракло часу вдень Так наприклад, набір «Магія Різдва» народився найкоротшої в році ночі й уже встиг показатися поціновувачам прекрасного в попередній – колективній - виставці «Обійми Різдва» Мистецького об’єднання «СтрийКО». Планує взяти участь і у традиційній колективній виставці до Великодніх свят. Прекрасне довкола нас,– ділиться майстриня, - у листочках, у рослинах, в барвах і світлотінях сонячних променів… І в каменях. Всі собі вважають, що камені, по котрих ми ходимо - ну просто камені… Вони лежать на землі і є лише для того, щоби нам було зручно ходити… Але між ними є і напівдорогоцінне каміння, і кристали цінних порід… І потім виявляється, що той камінь такий самий живий, як і інша природа: він має свою енергетику, він несе в собі пам’ять віків… До нього треба придивитися – і він заграє барвами!.. Для нього треба знайти місце, «вивільнити» душу – і потім знайти гарну оправу. А з часом – поціновувача, котрому він сподобається так само, як тобі, і який скаже: «Боже! Як то гарно! Я його хочу носити!» Так народжуються намиста, браслети, сережки і все, що в більшості люблять носити жінки. Але за останні роки. як я зауважила - і багато чоловіків: хай однорядні - але носять намиста, браслети. Вони – ці прикраси - більш стримані, так би мовити – «чоловічі», але вони гарні! Працівники виставкового залу Стрийського краєзнавчого музею "Верховина" запропонували мені виставити декілька своїх робіт на огляд громадськості й гостей міста. Велике їм спасибі за пропозицію та ініціативу. Так приємно, коли цінують твою роботу... Усі, хто причетний до творчого процесу, - розуміють про що я: майстер повинен мати глядача. Це його стимулює, підказує, в якому напрямку рухатись… Але сам майстер часто не наважується винести на широкий загал свої твори. І тут потрібен «поштовх» збоку… Тому щиро вдячна науковому працівнику музею Ірині Ханик за отого, образно кажучи, «стусана» і за допомогу в оформленні виставки. Сонячні барви весни, класика в деталях (люблені українцями «шелести», «згарди»…) Перлини, «кошаче око», лабрадорит, нефрит, агати, перламутр... Речі, які передаються від мами до доньки, від бабусі онуці. Так було і буде завжди! Завітайте і насолодіться гармонією довершеності природи і людських рук!
