Чому падають Хрести!??
Костел Святого Миколая в Києві вже багато років є об'єктом суперечок щодо його передачі римсько-католицькій громаді. Нещодавно суд зобов'язав Міністерство культури передати костел парафіяльній громаді, проте проблема повернення святині залишається невирішеною. Соціальні мережі активно обговорюють це питання, закликаючи до молитов та підтримки вірян. 8 березня 2025 року на території Києво-Печерської лаври стався інцидент: частково завалився хрест на куполі Церкви Всіх Святих. Рятувальники ДСНС були викликані для безпечного демонтажу пошкодженої конструкції. У заповіднику пояснили, що хрест демонтували навмисно, щоб запобігти його подальшому руйнуванню, зокрема через постійні ракетні атаки на столицю, які можуть завдавати прихованої, але незворотної шкоди архітектурним об’єктам. Цей випадок підкреслює вразливість українських архітектурних пам'яток та необхідність їх належного захисту. Однак, дії Міністерства культури викликають занепокоєння. Ситуація з Костелом Святого Миколая є лише одним із прикладів систематичного саботажу з боку Міністерства культури, яке не тільки затягує передачу святині законним власникам, а й створює перешкоди для її повноцінного відновлення. Подібна байдужість і зволікання проявляються й у ставленні до інших історичних пам’яток, зокрема до Києво-Печерської лаври. Після падіння хреста на куполі Церкви Всіх Святих у Лаврі офіційні особи поспішили заявити, що конструкція була пошкоджена і її «заплановано демонтували». Проте це лише ще один приклад того, як замість вчасного ремонту та захисту святинь ми бачимо руйнування під виглядом «профілактичних робіт». Так само, як і у випадку з костелом, відповідальні органи не лише не сприяють збереженню культурної спадщини, а й фактично гальмують будь-які ініціативи громадськості щодо її порятунку. Поки віряни змушені роками чекати на передачу храму, а активісти – боротися за реставрацію історичних пам’яток, державні структури залишаються пасивними або навіть створюють нові бюрократичні перепони. Усе це виглядає особливо цинічно на тлі офіційних закликів до молитви за мир, коли насправді під прикриттям бездіяльності нищаться святині та історична спадщина України. У цьому контексті заклики керівництва держави до молитви за мир виглядають суперечливо на тлі руйнації святинь через безвідповідальність та недбалість у сфері охорони культурної спадщини. Необхідно вживати рішучих заходів для збереження унікальних архітектурних споруд, які є невід'ємною частиною історії та культури України.
