Обзор самого старого тепловоза ТЭМ2 (1968 года) , переходящий из ТЭМ1
В 1959 году на Брянском машиностроительном заводе был разработан проект усиленного тепловоза серии ТЭМ1. Для этого тепловоза Пензенским дизельным заводом на базе дизеля 2Д50 разработан более мощный дизель ПД1 (Пензенский дизель, 1-й тип). В 1960 году завод выпустил два, а в 1961 ещё один маневровый тепловоз повышенной мощности, которые получили обозначение серии ТЭМ2. Мощный маневровый односекционный тепловоз ТЭМ2 с электрической передачей широко используется по всей сети железных дорог. Запасы топлива, масла, воды, песка обеспечивают работу локомотива на маневрах продолжительное время (до 10 суток) без экипировки. Тепловоз легко вписывается в кривые радиусом не меньше 80 метров. Более современные версии могут работать двумя секциями при управлении с одного поста. На тепловозе ТЭМ2 установлен дизель марки ПД1М мощностью 1200 л. с., созданный на базе дизелей Д50, 2Д50, 2Д50М. 1959 на Брянському машинобудівному заводі розробили проект посиленого тепловоза серії ТЕМ1. Для цього тепловоза Пензенський дизельний завод на базі дизельного двигуна 2Д50 розробив потужніший двигун ПД1 (Пензенський Дизель, 1-ий тип), а Харківський завод Електротяжмаш — головний генератор ГП-30. 1960 завод виготовив два, а 1961 ще один маневровий тепловоз підвищеної потужності. Конструкція кузова ТЕМ2 трохи відрізняється від кузова ТЕМ1 перших років виробництва: бічні стінки кабіни машиніста виконані без нахилу для кращої видимості колії. Двигун ПД1 мав однакові з 2Д50 кількість циліндрів, діаметр циліндрів (318 мм), хід поршня (330 мм), масу (16600 кг), але мав більшу швидкість обертання валу (750 проти 740 об/хв), що збільшило номінальну потужність з 1000 до 1200 к.с. Головний генератор постійного струму ГП-300 масою 5100 кг мав незалежне збудження і самовентиляцію з вісьмома головними і вісьмома додатковими полюсами, швидкість обертання якоря 750 об/хв, номінальну потужність 780 кВт при напрузі 645/900 В і силі струму 1210/865 А. Збуджувач МВТ-25/9 потужністю 3,6 кВт з робочою напругою 55 В і силою струму 65 А, й допоміжний генератор МВГ-25/11 потужністю 5 кВт з робочою напругою 75 В і силою струму 66 А об'єднувалися в двомашинний агрегат масою 400 кг. Цей агрегат раніше використовувався на тепловозах ТЕМ1, ТЕ1 і ТЕ2. Компресор КТ6 для нагнітання стислого повітря до гальмівної системи раніше використовувався на тепловозах ТЕМ1. Тягові електродвигуни ЕДТ-340В тривалою потужністю 108 кВт з робочою напругою 220 В і силою струму 590 А зі швидкістю обертання якоря 260 об/хв відрізнялися від тягових електродвигунів ЕДТ-Е40Г першої партії тепловозів ТЕ10 конструкцією моторно-осьових підшипників. Тягові електродвигуни були постійно попарно з'єднані послідовно — на відміну від тепловозів ТЕМ1 до генератора приєднувалися три паралельні ланцюги електродвигунів, подібно до тепловозів ТЕ3. Редуктор мав передатне відношення 15:68=1:4,53. Для приводу компресора використовувалася електромагнітна порошкова муфта, температура води і мастила двигуна автоматично регулювалися.
