Ти граєш акорди

#українськамузика #punk #postpunk #psyhodelik Ти граєш акорди (граєш… граєш…) Зваблюєш… кличеш… (кличеш… кличеш…) Не помста… (не помста… не помста…) А нав’язливість… (моя безумність… нав’язливість… блаженство…) Надто гостро, щоб забути (забути… забути…) Надто крихко, щоб тримати (тримати… тримати…) Ти граєш акорди (я збираю їх… залежність… блаженство…) Ти граєш акорди (граєш… граєш…) Важко… голодно… (голодно… жадібно… блаженство…) Не помста… (не помста… не помста…) А нав’язливість (моє безумство… нав’язливість… блаженство…) Кожне слово — це блаженство (або отрута… отрута…) Твоя усмішка — загадка (тріщина… тремтіння… далечінь…) Кожен рух — відрепетируваний (репетиція… репетиція…) Та ти спотикаєшся і падаєш (падаєш… падаєш вниз…) Грай далі свої акорди (я обираю краут-рок… а ти? блаженство…) Ти граєш акорди (граєш… граєш…) Важко… голодно… (голодно… thirsty… блаженство…) Не помста… (не помста… не помста…) А нав’язливість (моє безумство… нав’язливість… блаженство…) Грай… (граєш… граєш…) Грай ще… (ще… ще…) Важко і голодно… (голодно… блаженство… голодно…) Не помста… (не помста… не помста…) А лиш нав’язливість… (блаженство… зникає…)