Стоячи біля могили чоловіка, вона раптом побачила дівчину, яка не відводила погляд. — Я ваша дочка.

У річницю смерті чоловіка Ольга Петрівна, як зазвичай, поїхала на цвинтар. Сергія не стало три роки тому. Ще нестарий, міцний чоловік пішов із життя так несподівано – від тромбу, що відірвався уві сні, – що Ользі Петрівні досі не вірилося в те, що його більше немає.