На тім боці при потоці (2). Ще одна коломийка з Криворівні (circa1900).

Ще одна коломийка з науковаї праці Володимира Шухевача "Гуцульщина" надихнула мене на створення цього варіанту з допомогою ШІ. Тут насправді зібрані надзвичайні скарби традицій гуцульщини, і робота дуже серйозна, але ось один абзац про походження самого слова "гуцул", який неможливо читати без усмішки. *** "Менї самому довело ся чути про сю назву ось що. В р. 1870 відбув я з моїм шкільним товаришем першу прогульку на Чорногору. Провідника і двоє шкапєт мали ми з Жабя; одно з тих шкапєт був низший, скорий і гарний кінь; фока кликав його провідник; друге шкапє було вище тамтого, худе і ліниве. На наше питанє, як його кликати, відповів провідник: „Нїєк, от собі шкапє!“ Ми назвали його Розінанте. Фока ішов сьміло наперед, за ним волїкла ся Розінанте при ненастаннім накликуваню: „Ци шкапє, ци!“ а часом і з додатком: „Ци, Бог би тє побив! Агі на тебе!“ Я спитав провідника: Чому се у вас один кінь такий скорий та круглий, а другий лїнивий та худий? — Бо тамтой правдивий гуцул, а цес нї!“ — Як то, у вас і люде Гуцули й конї Гуцули? спитав я. — Та то у нас конї гуцули, а від коли по горах ходє усєкі шарапатки з окєнами (сурдутовцї з люнетами), уже і нас ршєних так прозивають!" *** На тім боцї при потоцї Солома горіла, Прийди, прийди, ледїнику, Я си розболїла. Але я си розболїла Та на головоньку, Прийди, прийди, ледїнику, Хоть на годиноньку. Я гадала, ледїнику, Що ти прийшов на нїч, Ти крисаньку на головку Тай кажеш: добра нїч. Ой добра нїч, файна любко, Добра нїч, добра нїч, Бо я иду в полонинку З овечками на нїч. В полонинку дві доріжцї, З полонинки одна, Купив бих ти горівочки, Кобис пити годна. Богдай ти так, ледїнику, Міг на сьвітї жити, Та як би я та не годна Горівочки пити.