Німці Галичини

На початку 20 століття в Галичині проживало 8 млн людей. З них: 7 мільонів – українці і поляки, 800 тис. – євреї і 90 тис. – німці. Німці були в основному селянами і проживали переважно у "закритих" німецьких селах, розпорошених по всій країні, від крайнього заходу до сходу і півдня. У містах вони були купцями, ремісниками і службовцями. Німці Галичини є однією з етнорегіональних груп українських німців, яка відрізнялась від інших власною етногруповою свідомістю та регіональною самоідентифікацію. Вона сформувалась на рубежі ХІХ–ХХ ст. в результаті активної і масової колонізації, що відбувалась на території історичної Галичини впродовж ХІХ ст. Галицькі німці залишили цікаву та своєрідну історію і зробили вагомий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток Галичини. Після Другої світової війни радянська влада кардинально змінила ставлення до німців, намагаючись стерти з пам’яті історію їхнього перебування та знівелювати їх внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України. Саме в цей період було втрачено значну частину об’єктів матеріальної та духовної культури німців Галичини. З проголошенням незалежності України у 1991 р. почалися інтенсивні дослідження історії німецької національної меншини у Галичини. Інтерес до історії і батьківщини своїх предків стали проявляти й нащадки галицьких німців, які поодинці, сім’ями й організованими групами стали відвідувати місцевості, де колись були німецькі колонії. Ті ж, хто з різних причин приїхати на Галичину не може, намагаються віднайти хоча б якусь достовірну інформацію про галицьких німців. Саме з метою задоволення такого інтересу й було реалізовано проект «Віртуальний музей німців Галичини».