Княжна. Тарас Шевченко

Княжна Тарас Шевченко (поема) Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила... А над самою водою Верба похилилась, — Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти. Як у полі на могилі Вовкулак ночує, А сич в лісі та на стрісі Недолю віщує. Як сон-трава при долині Вночі розцвітає... А про людей... Та нехай їм. Я їх, добрих, знаю, — Добре знаю. Зоре моя! Мій друже єдиний! І хто знає, що діється В нас на Україні? А я знаю. І розкажу Тобі й спать не ляжу. А ти завтра тихесенько Богові розкажеш... Канал в Telegram https://t.me/svitpoezii
Facebook https://facebook.com/profile.php?id=6...
Долучитись до спонсорської програми і отримати додаткові можливості:    / @svitpoezii   фото: https://www.pexels.com/
#тарасшевченко #шевченко