Про страх близькості, прогнозовану любов та подавлену агресію
Привіт, друзі! У цьому відео я щиро говорю про близькість. Про страх відкриватися, бажання контролювати любов, агресію, яка ховає турботу, і про напругу, без якої, як тепер думаю, не буває справжньої тиші🌿 Це такий собі монолог про внутрішні зміни, які я зараз проживаю, про емоційну вразливість і спробу бути поруч з іншими — навіть коли страшно, бо вже обпікався. Про те, як я вчусь різносторонньо любити себе і людей навколо та витримувати невизначеність в теперішньому. Ділюся з вами не перевіреними думками, а процесом — як переживаю нові життєві коливання, як дозволяю собі агресію замість мовчання, як вчуся не віддалятися через страх, ігноруючи його усвідомлення, а робити кроки вперед, навіть коли дуже тривожно. Поки вірю, що тільки так маю шанс на життя без "зручної" любові, бо знатиму напевне – важливе ніколи не зламається від одного незручного діалогу про страхи і образи. Близькість і любов для мене зараз — це не відсутність напруги, а вибір шукати шлях до спокою разом. Власне, тепер це мій вектор руху. Бо я хочу стати людиною, здатною на справжню близькість з усіма її труднощами й радощами, і притягувати (чи розпізнавати) людей, які прагнуть того самого 💌 💬 Обовʼязково залишайте коментар, якщо думки у відео вам відгукуються, а якщо не відгукуються — ба більше! Що таке "близькість" для вас і які труднощі чи успіхи з нею маєте в цьому житті?🤍 Також прикріплюю посилання на свої соцмережі: Замовити в мене шопер – / wishyou.lingerie Підписатися на мій особистий інст – / trstnsk Всіх обіймаю!
