БЕРЕЖІТЬ ВУСТА ТА ОЧІ! МОВЧАННЯ ЗБИРАЄ СКАРБ, А БАЛАКУЧІСТЬ РОЗТРИНЬКУЄ. Древній патерик
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: / @doslidnyk #повчаннясвятих #подкаст #аудіокнига #християнська_книга Підтримати канал: ❤ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE
Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE
❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 _________________ Древній патерик РОЗДІЛ ІV. Про стриманість і про те, що треба її дотримуватися не тільки в їжі, але і в порухах душі 1. Якось братія зі скиту подалася до авви Антонія. Зійшовши на корабель, щоби відплисти до нього, вони знайшли одного старця, що вибирався саме туди. Братія не знала його. Сидячи на кораблі, вони говорили про вислови отців і зі Святого Письма; оповідали теж і про свої рукоділля. Старець увесь час мовчав. Коли причалили до пристані, братія довідалася, що й старець теж вибирався до авви Антонія. Коли вони прийшли до Антонія, він сказав їм: Доброго попутника знайшли ви в цьому старцеві! І до старця мовив: Добрих братів знайшов і ти, авво. — Вони добрі, — відповів старець, — але в них подвір'я не має воріт: хто хоче, підходить до стайні й відв'язує осла. — Це він сказав тому, що вони говорила все, що лишень спадало їм на ум. 2. Авва Даниїл оповідав про авву Арсенія, що він усю ніч не спав, а коли зранку за законом природи долав його сон, то авва казав йому: Йди, злий невільниче, — й трошки заснувши сидячи, одразу вставав. 3. Авва Арсеній казав, що ченцеві, якщо він подвижник, вистарчить поспати одну годину. 4. Говорив про нього авва Даниїл: стільки літ жив він із нами, й ми давали йому на рік одну невелику міру пшениці; а коли приходили до нього, то із неї ж їли. 5. Говорив ще про нього, що він не більше, як раз на рік змінював воду, що в ній розмочував пруття, а тільки підливав свіжої води. Він плів із них коші й шив до шостої години. Старці питали його, кажучи: Чому ти не змінюєш воду з пруттям, — вона ж смердить? Він відповідав: За пахощі й мазі, що ними я насолоджувався в світі, слід мені зносити цей сморід. 6. Говорив іще: Коли авва Арсеній чув, що доспіли всі плоди, тоді казав сам від себе: принесіть мені! І тільки один раз куштував їх, з'їдаючи кожного по трохи й дякуючи Богові. 7. Говорили про авву Агатона, що він протягом трьох років вкладав до своїх уст камінь, доки не навчився мовчати. 8. Якось авва Агатон ішов зі своїми учнями. Один із них знайшов на шляху невеликий, зелений стручок сочевиці й сказав старцеві: Отче, чи дозволиш мені взяти його? Старець здивовано обернувся до учня й мовив: Чи ти його тут поклав? — Ні, — відповів брат. — Якщо не ти поклав, то як же ти хочеш його взяти? — Завважив старець. 9. Один старець прийшов до авви Ахили й бачить, що він випльовує кров зі своїх уст. Старець спитав: Що це таке, отче? Ахила відповів: Це — слово брата, що мене зневажав; я старався не виявляти його і благав Бога, щоб Він узяв його від мене, — і слово стало кров'ю в моїх устах. Я виплюнув його, заспокоївся і забув зневагу. 10. Якось Ахила прийшов до келії авви Ісаї в скиту й застав його, як він їв. Він клав на мисочку сіль і розбавляв її водою. Побачивши старця, авва Ісая сховав мисочку. Старець, завваживши це, мовив: Скажи мені, що ти їв? — Прости мені, авво, — відповів Ісая. — Я тяв пруття і відчув горяч; вклав до рота окраєць із сіллю, але моє горло засохло від горячі, й окраєць не пройшов. Тому я мусив влити до соли трохи води, щоби таким чином міг я спожити. Та прости мені! — Тоді старець сказав: Ідіть, погляньте, як Ісая їсть юшку в скиті! Якщо хочеш їсти юшку, то йди до Єгипту. 11. Оповідали про авву Амона: як він був хворий і лежав на постелі кілька літ, ніколи не дозволяв собі в думці подивитися на свою внутрішню келію й побачити, що в ній є, бо через недугу йому багато приносили. Коли його учень Йоан входив і виходив із неї, авва заплющував очі, щоб не бачити, що він робить, бо знав, що Йоан — вірний чернець. 12. Авва Веньямин, пресвітер келій, оповідав: прийшли ми в скит до одного старця й хотіли дати йому оливи. Він сказав нам: Оце стоїть мала посудина, що ви було принесли мені три роки тому: як ви її поставили, так вона і стоїть. Почувши це, здивувалися ми способу старцевого життя. 13. Оповідали про авву Ліоскора Нахіястського: хліб у нього був ячмінний і з сочевиці, щороку авва клав початок одної якоїсь чесноти, кажучи, що цього року я ні з ким не стрінусь або не говоритиму, або не їстиму вареного, або не буду їсти яблук чи овочів. Так він приступав до кожного діла: скінчив одне, брався до другого — й робив це щороку. Древній патерик - Львів: Свічадо, 2006. - 288 с. (серія: Джерела Християнського Сходу) https://www.svichado.com/
#духовнийшлях #патерик #християнство #цитати #проповідь #святі
