Пригоди Еміля з Льонеберґи (2ч) | Астрід Ліндґрен | Аудіоказка 🇺🇦

10 червня, неділя, коли Еміль підняв малу Іду на стовп, на якому чіпляють прапор. Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga — дослівно «Еміль в Льонеберзі») — літературний персонаж, головний герой циклу з шести творів шведської письменниці Астрід Ліндґрен, які вперше вийшли у Швеції з 1963 по 1986 роки. Персонажі Дія книг відбувається у Швеції на рубежі XIX і XX століть. Сім'я Свенсон живе на хуторі Катгульт поблизу містечка Льонеберґи в окрузі Смоланд. Еміль Свенсон — «маленький шибеник і дурень», веселий, цікавий і винахідливий шестирічний сільський хлопчик, який постійно потрапляє в різні комічні ситуації. Він дуже тямущий і знає, як заробити гроші самому, не просячи у батьків. У нього є задатки дбайливого господаря і гарного бізнесмена, чому частково заздрить батько. У Еміля є молодша сестричка Іда, яка, не по своїй волі, також часто виявляється замішана в витівки брата. Уже в цьому віці у нього є власна худоба — жеребець Лукас, корова Релла, порося Свинушок і курка, кульгава Лотта. Із захоплень хлопчика виділяється столярна справа. Кожен раз, коли його замикають в столярній майстерні за пустощі, Еміль вирізає по одному дерев'яному чоловічкові, і з часом їх стає понад 300 штук. Антон, батько Еміля — церковний староста, що вирізняється дбайливим ставленням до грошей. Багато працює в полі нарівні з найманим працівником Альфредом. Любить свого сина, але найчастіше саме батько мимоволі опиняється в центрі витівок спадкоємця, які відбуваються в Еміля по чистій випадковості. І якщо син чує крик батька: «Еміль!!!» то біжить щодуху в столярну майстерню, закриваючись зсередини, де і перечікує батьківський гнів, вирізаючи дерев'яні фігурки. Альма, мати Еміля — домогосподарка, яка знає безліч різних рецептів. Веде записи проступків свого сина у спеціальних зошитах, для яких вже немає місця в ящиках столу. Пише з безліччю орфографічних помилок, але це не заважає їй бути найкращою господаркою в окрузі. Особливо їй вдається кров'яна ковбаса — улюблена страва Еміля. Найкращий друг Еміля — працівник Альфред. Саме завдяки йому маленький шибайголова навчився дуже добре розбиратися в конях, поводитися з худобою і плавати. У хлопця немає сім'ї, тому спілкується він з пустуном, як з власним сином або маленьким братом. Служниця Ліна, закохана в Альфреда, яка Еміля вельми недолюблює і каже раз у раз, який він шибеник. Недалеко від Катхульта в будиночку у лісі живе стара Кресе-Мая. Вона приходить іноді до Свенсонів у гості допомогти по господарству і доглянути за дітьми. Любить розповідати всім страшні історії. Книги Цикл творів про Еміля включає три повісті (що зазвичай об'єднуються у збірку), три оповідання (також зазвичай об'єднуються у збірку) і чотири книжки-картинки: Повісті: 1963 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Emil i Lönneberga)[3] 1966 — «Нові витівки Еміля з Льонеберґи» (Nya hyss av Emil i Lönneberga) 1970 — «Ще живе Еміль у Льонеберзі» (Än lever Emil i Lönneberga) Розповіді: 1984 — «Як маленька Іда надумала побешкетувати» (När lilla Ida skulle göra hyss) 1985 — «325-а витівка Еміля» (Emils hyss nr 325) 1986 — «Чим більше, тим краще, — сказав Еміль з Льонеберґи» (Inget knussel, sa Emil i Lönneberga) Книжки-картинки: 1972 — «Ох вже цей Еміль! »(Den där Emil) 1976 — «Як Еміль вирвав зуб у Ліни» (När Emil skulle dra ut Linas tand) 1995 — «Як Еміль вилив тісто на голову татові» (Emil med paltsmeten) 1997 — «Як Еміль потрапив головою в супницю» (Emil och soppskålen) Збірки: 1984 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Stora Emilboken) — містить всі три повісті. 1989 — «Еміль і малятко Іда» (Ida och Emil i Lönneberga) — містить всі три розповіді.